Русскоязычный заголовок: Об инвестиционном сотрудничестве Украины и Черногории (октябрь 2010 г.)
Щодо інвестиційного співробітництва між Україною та Чорногорією (жовтень 2011 р.)
На цей час інвестиційне співробітництво між Україною та Чорногорією перебуває на стадії формування.
Однією з причин такої ситуації є відсутність відповідної договірно-правової бази. Посольством, спільно з МЗС Чорногорії, завершується інвентаризація угод, які були підписані у попередні роки між Україною та СФРЮ. СР, та Січ, серед яких є угоди щодо взаємного захисту інвестицій та запобігання подвійного оподаткування. Завершення робот та набуття чинності згаданих угод сприятиме розвитку інвестиційного співробітництва між двома країнами.
В Україні існує біля 10 підприємств з чорногорським капіталом в галузі будівництва, транспорту та сервісу, які розташовані в Києві, Харківський, Дніпропетровський та Львівські областях.
Перспективним уявляється співробітництво у фінансово-інвестиційній сфері. Українські фінансово-промислові групи можуть бути зацікавлені в інвестуванні в такі галузі як електроенергетика (будівництво ГЕС малої та середньої потужності), участь в приватизації порту Бар та суднобудівного підприємства (на теперішній час іде розробка тендерної документації), постачання, встановлення прямих зв’язків між банками двох країн тощо. Актуальним є і встановлення прямих зв’язків між банками двох країн.
Існуючі проблеми
Серед проблем, які стримують розвиток українсько-чорногорських торговельно-економічних відносин слід вказати на наступні:
- складний характер українсько-чорногорських переговорів щодо вступу Чорногорії до СОТ, які стримують відкриття чорногорського ринку для українських товарів;
- незавершеність формування договірно-правової бази двосторонніх торговельно-економічного та інвестиційного співробітництва
- обмежена інформація щодо можливостей української економіки, перспективних напрямків співробітництва. У цьому контексті ПУ в Чорногорії опрацьовує з зацікавленими українськими підприємствами можливість створення „Українського дому”, який би виконував функції інформаційного та виставкового центру;
- відсутність прямого авіаційного сполучення між Україною та Чорногорією. Започаткування регулярного рейсу могло не тільки полегшити контакти між двома країнами, але і сприяти посиленню присутності нашої держави в регіоні;
- серед представників українських ділових кіл не враховуються транзитні можливості Чорногорії для просування української продукції до Албанії, Косова, Італії (саме так працюють ділові кола Чехії, Болгарії та деяких інших країн);
- до цього часу не створені спільні робочі групи експертів з основних економічних напрямів співробітництва, у тому числі туризму, транспорту, сільського господарства, розвитку інфраструктури, суднобудування, енергетики, будівництва, охорони здоров’я, що передбачається проектом Дорожньої карти українсько-чорногорських відносин. На жаль відповідні міністерства та відомства, в першу чергу Мінекономіки України, пасивно ставляться до створення подібних робочих груп, мотивуючи тим, що Дорожня карта ще не набула чинності. Така позиція приводить до того, що українські виробники втрачають окремі потенціальні сектори чорногорського ринку, де вони могли б бути присутніми.
| 
